Воррен Баффет: як правильно наймати CEO

Візьміть двох генеральних директорів. Першому ви даєте п’ять відсотків прибутку компанії щороку як бонус. Другому ви пропонуєте купити частку в компанії за власні гроші, і після того як він її викупить, він отримує ті самі п’ять відсотків прибутку. Обидва заробляють однаково. Але їхня поведінка відрізнятиметься принципово, і різниця виявиться настільки великою, що через десять років дві однакові компанії з двома такими гендиректорами коштуватимуть у рази по-різному.

Причина — той самий закон вкладеного, про який ми говорили в попередніх постах. Психіка людини цінує тільки те, у що було вкладено власне. Опціон, отриманий у подарунок, психологічно залишається подарунком, і ризикнути ним не шкода. Акція, куплена за свої гроші, психологічно стає частиною себе, і її захищають як дитину.

Воррен Баффет за шістдесят років управління Berkshire Hathaway перетворив це на основний принцип стосунків з менеджментом. У його щорічних листах акціонерам одна й та сама думка звучить десятками різних формулювань: якщо хочете, щоб менеджер думав як власник, зробіть його власником через купівлю акцій, а не через роздачу опціонів. Опціони безкоштовні й не обмежують ризик, куплені акції забезпечені власним капіталом і дисциплінують кожне рішення.

Ось питання, на якому я хочу закінчити. Якщо ви власник і призначаєте генерального директора, ви даєте йому опціони чи пропонуєте купити частку за власні гроші? Від відповіді на це питання залежить, чи буде ваш гендиректор через десять років ще працювати у вашій компанії, чи піде захищати чужий опціон.